
Вихователі:
Іващук Ніна Іванівна
Лось Анжеліна Петрівна
Вчитель – дефектолог:
Чорна Людмила Анатолівна
Помічник вихователя:
Дорош Олена Василівна
Ми усі одна сім, я
Неповторні ти і я!
Будемо усі дружити
В злагоді і мирі жити.
Бо життя – це диво, казка!
В ньому є любов і ласка!
Ми прийшли у світ, щоб жити
На Землі добро творити!
Здорова людина – найдорогоцінніший здобуток природи. (Т. Карлейль)
«Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною» В.О. Сухомлинський
« Розум дитини знаходиться на кінчиках її пальців» В.О.Сухомлинський
« Завдання книг – полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його» Я. Корчак
Розглядаємо лепбук
Поради батькам, які виховують дитину із затримкою психічного розвитку
- Слід постійно спрямовувати свої зусилля на розширення у дитини знань та уявлень про навколишній світ, учити спостерігати, порівнювати різні предмети, знаходити між ними спільне та відмінне. Для цього необхідно ознайомлювати дітей з конкретними речами, явищами, формувати уявлення про взаємини між людьми. Варто залучати дитину до праці, щоб вона на власному чуттєвому досвіді засвоювала знання про предмети домашнього вжитку, інструменти тощо. Діяльність з використанням певних предметів полегшує засвоєння їхньої назви, розширює уявлення про їхні особливості, призначення тощо. Так дитина засвоює елементарні поняття.
- Дитину потрібно вчити розповідати за сюжетними картинками. Для цього можна використовувати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядання малюнка дорослому слід керувати сприйманням дитини, привертати увагу до деталей, які важко помітити, пояснювати їхнє значення, активізувати мовлення дитини.
- Слід учити дитину розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, розміщення їх у просторі. Засвоєння сенсорних еталонів та розуміння просторових відношень має велике значення як для інтелектуального, так і для мовленнєвого розвитку дитини. Мовлення збагачується прийменниками, прислівниками і набуває складнішої граматичної структури.
- Для розвитку розумових дій дитину слід учити порівнювати предмети, підводити її до розуміння, що порівнювати – це значить визначати схоже і відмінне. При порівнянні предметів слід допомагати дитині, ставлячи запитання. Скажімо, порівнюючи огірок і яблуко, можна запитати дитину: «Що це?», «Як вони називаються?», «Як вони відрізняються за кольором, формою, величиною?», «Де вони ростуть?» тощо. Дитину слід учити групувати різні предмети за спільними ознаками та називати групу узагальнюючим словом – овочі, фрукти тощо. Для цього слід використовувати серії карток із зображенням різних тварин, птахів, дерев, квітів, овочів, фруктів, ягід, одягу, меблів, посуду тощо.
- Дуже важливо навчити дитину цілеспрямовано планувати свою діяльність. Для цього слід учити дитину виконувати роботу поетапно і позначати кожен етап відповідним знаком, наприклад, певною геометричною фігурою. Коли дитина засвоїть уміння успішно виконувати роботу, користуючись знаками, вона зможе перейти до самостійного планування своєї діяльності.
- Дбаючи про розвиток дитини, слідучити її гратися, зокрема сприяти розширенню тематики та сюжету ігор. Обов’язково слід учити дитину виконувати певні ролі, дотримуватися правил гри. Для цього необхідно частіше гратися з дитиною, беручи на себе ініціативу, як у виборі теми, так і у розгортанні сюжету та встановленні правил гри. Наприклад, щоб дитина почала гратися у магазин, слід сформувати у неї уявлення про те, що там відбувається. Тому спочатку потрібно разом з дитиною побувати у магазині, звернути її увагу на те, що роблять продавці, касири, як до них звертаються відвідувачі магазину, що вони купують. Повернувшись додому зі свіжими враженнями, можна починати гру.
- Дуже важливо навчити дитину дотримуватись певних правил.Адже, зазвичай, у дитини недорозвинена здатність регулювати свою поведінку: втриматися від певних дій, виконувати їх у заданій послідовності чи відповідно чергувати. Тому дитину слід вправляти в іграх з правилами. Скажімо, граючись удвох, слід вчити дитину поступатися правом повторювати якусь дію, якщо зроблена помилках, терпляче очікувати, доки наступить черга продовжувати гру. Корисні для цього й рухливі ігри, які потребують уміння вчасно реагувати на певні дії чи слова, слідкувати за діями партнерів та діяти відповідно до їхніх дій. Звичайно, усі ігри потрібно добирати, виходячи з можливостей конкретної дитини, і поступово вести її від простого до складнішого.
- Слід повсякчас приділяти увагу формуванню вольових зусиль у дитини. Адже, щоб керувати планом, здійснюючи певну роботу, чи дотримуватись правил у грі чи поведінці, дитина має докласти певних вольових зусиль. Зважаючи на те, що за потреби докласти вольові зусилля дитина відчуває труднощі, потрібно повсякчас заохочувати її до цього, але при цьому обов’язково враховувати її нахили та інтереси.
Дитинство починається з любові
Правила, які були прийняті у Міжнародний рік дитини:
- Люби свою дитину. Радій з її присутності, приймай її такою, яка вона є.Не ображай, не принижуй, не підривай її впевненість у собі, не піддавай несправедливому покаранню, не позбавляй своєї довіри, дай привід любити себе.
2. Охороняй свою дитину. Охороняй її від фізичних та душевних небезпек, навіть, коли треба, жертвуючи висланими інтересами і ризикуючи власним життям.
3. Будь добрим прикладом для своєї дитини. Прищепи їй повагу до традиційних цінностей, сам живи згідно з ними. Нехай у вашій сім’ї побутують чесність, скромність, гармонія. Порушення батьками подружньої вірності, заздрість, збагачення безпечними засобами, досягнення тієї чи іншої вигоди за допомогою безпринципних зв’язків тощо – все це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина чи доньки.
4. Грайтеся зі своєю дитиною. Віддавайте дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Багато розмовляйте з нею, не відвертайтеся, коли вона щось говорить. Грайтесь з нею так, як її подобається. Приймайте серйозно її гру, світ її уяви.
5. Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучайте до праці з людьми і для людей.
6. Дозволяйте дитині набити життєвого досвіду, нехай навіть безболісного, але самостійного. Дитина визнає тільки ті враження, які пережила самостійно, а надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виплекати соціального інваліда.
7. Привчайте дитину бути слухняною. Спрямовуйте її поведінку так, щоб учинене нею не завдало шкоди ні їй самій, ані будь-кому. Не обминайте моментів, коли вона негарно поводиться у вашій присутності, зауважте і поясніть, чому саме треба чинити так, а не інакше.